Словарь української мови (1924)/співак

by Борис Грінченко

◀ співа

Словарь української мови Борис Грінченко С співак

співака ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Співа́к, ка́, м. 1) Пѣвецъ. Співак, танцюра на всі руки. Котл. Ен. IV. 11. Так ось коли побачив співака! яка мальована та штучна птиця. Греб. 391. 2) Пѣвчій. 3) Названіе собаки. Kolb. I. 65. 4) Пт. Sylvia, травникъ. Вх. Пч. II. 14. Ум. Співа́ченько, співачо́к. Федьк. I. 28. Півничок-співачок. Мнж. 3.