Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/співець

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
С
співець
Берлін: Українське слово, 1924

Співе́ць, вця́, м. 1) Пѣвецъ. Співець славутний Митуса. Кост. (О. 1861. III. 30). Замовк співець. О. 1862. VIII. 11. 2) Поэтъ.