Словарь української мови (1924)/співучий
| ◀ співуха | Словарь української мови С співучий |
спід ▶ |
|
Співу́чий, а, е. 1) Любящій пѣть, много поющій. Черк. у. 2) Пѣвучій. Голосок тихий, співучий. О. 1862. IX. 69.
| ◀ співуха | Словарь української мови Борис Грінченко С співучий |
спід ▶ |
|
Словарь української мови — С
співучий
Борис Грінченко
1924
Співу́чий, а, е. 1) Любящій пѣть, много поющій. Черк. у. 2) Пѣвучій. Голосок тихий, співучий. О. 1862. IX. 69.