Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/спідневідити

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
С
спідневідити
Берлін: Українське слово, 1924

Спідневі́дити, джу, диш, гл. Обмануть, обнадежить и не исполнить. Поступилися прийти на роботу, а далі й нема й спідневідили мене. Волч. у.