Словарь української мови (1924)/спізнаватися

by Борис Грінченко

◀ спізнавати

Словарь української мови Борис Грінченко С спізнаватися

спізнитися ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Спізнава́тися, наю́ся, єшся, сов. в. спізна́тися, на́юся, єшся, гл. Знакомиться, познакомиться, сходиться, сойтись. Як з тобою спізнавались, — сухі дуби розвивались. Чуб. V. 62. Ой хвортуно, хвортунонько, що ти нам зробила, дала ти нам спізнатися, тепер розлучила. Чуб. V. 278.