Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/спімститися

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
С
спімститися
Берлін: Українське слово, 1924

Спімсти́тися, щу́ся, стишся, гл. Отомстить. Спімстився на мені. Борз. у.