Словарь української мови (1924)/спінь
Зовнішній вигляд
◀ спінка | Словарь української мови С спінь |
спір ▶ |
|
Спі́нь, ня, м. Острый конецъ веретена какъ обыкновеннаго, такъ и входящаго въ составъ сложныхъ снарядовъ, напр. гонч. круга. Шух. I. 148, 257, 262.