Словарь української мови (1924)/спірно

by Борис Грінченко

◀ спірниця

Словарь української мови Борис Грінченко С спірно

спіса ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Спі́рно, нар. Споро, спорно, успѣшно. У гурті їсться спірно і каша. Ном. № 10731. У дворі плідно, а в коморі спірно. Чуб. III. 366. Спірно копає — варт чарку дати. НВолын. у.