Словарь української мови (1924)/срібнолюбний
Зовнішній вигляд
◀ срібнолукий | Словарь української мови С срібнолюбний |
срібнорогий ▶ |
|
Срібнолю́бний, а, е. Сребролюбивый. Не був срібнолюбний. Гн. II. 97.
◀ срібнолукий | Словарь української мови Борис Грінченко С срібнолюбний |
срібнорогий ▶ |
|
Словарь української мови — С
срібнолюбний
Борис Грінченко
1924
Срібнолю́бний, а, е. Сребролюбивый. Не був срібнолюбний. Гн. II. 97.