Словарь української мови (1924)/стабуритися
| ◀ ссати | Словарь української мови С стабуритися |
став ▶ |
|
Ста́буритися, рюся, ришся, гл. Столпиться. Стабурились коло криниці: той собі лізе води, той собі, а п'яні, та й один у криницю впав. Канев. у.
| ◀ ссати | Словарь української мови Борис Грінченко С стабуритися |
став ▶ |
|
Словарь української мови — С
стабуритися
Борис Грінченко
1924
Ста́буритися, рюся, ришся, гл. Столпиться. Стабурились коло криниці: той собі лізе води, той собі, а п'яні, та й один у криницю впав. Канев. у.