Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/ставний

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
С
ставний
Берлін: Українське слово, 1924

Ста́вни́й, а́, е́. 1) Статный, стройный. МВ. I. 85. Мій жених був хороший такий, Господи! чорнявий, ставний. МВ. I. 7. 2) Прудовой. Ставна вода.