Словарь української мови (1924)/стадник

by Борис Грінченко

◀ стаднарка

Словарь української мови Борис Грінченко С стадник

стаднина ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Ста́дник, ка, м. 1) Пастухъ лошадей. О. 1862. II. 61. У Гребинки повидимому пастухъ рогатаго скота: Вже панський стадник Опанас, покинувши товар, що пас, з кишені витягнув сопілку. Греб. 373. 2) Жеребець при стадѣ кобылъ. 3) Быкъ при стадѣ коровъ.