Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/становляти

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
С
становляти
Берлін: Українське слово, 1924

Становля́ти, ля́ю, єш, гл. = Становити. Там церковцю становляти. Чуб. III. 461.