Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/старезний

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
С
старезний
Берлін: Українське слово, 1924

Старе́зний, старене́зний, а, е. Очень старый. Старезна вже, стоїть та головою хитає. Ном. № 14179. Сидить стара жінка, стара-старенезна. МВ. II. 65. Дід з сивою довгою бородою та старезний-старезний. Гн. II. 64.