Словарь української мови (1924)/стариця

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
С
стариця
Берлін: Українське слово, 1924

Стари́ця, ці, ж. 1) Старуха. От не було на молодиці, та сталось на стариці. Ном. № 10060. 2) Нищая. Шух. I. 33. 3) а) Шерсть отъ старыхъ овецъ. Зміев. у. б) Также овчина съ такихъ овецъ. Вас. 154.