Словарь української мови (1924)/старожил
Зовнішній вигляд
◀ стародубка | Словарь української мови С старожил |
старожитній ▶ |
|
Старожи́л, ла, м. Старикъ. Сирітка кинулась до ніг, поклонці тричи положила і обнімавши старожила, біліла любочка як сніг. Мкр. Г. 35.