Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/старостити

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
С
старостити
Берлін: Українське слово, 1924

Старостити, рощу, стиш, гл. Быть сватомъ. Вх. Лем. 470.