Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/старостувати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
С
старостувати
Берлін: Українське слово, 1924

Старостува́ти, ту́ю, єш, гл. Быть старостой. Пристало вам старостувати, як собаці в човні сидіти. Кост. (О. 1862. VI. 52).