Словарь української мови (1924)/старун
| ◀ старук | Словарь української мови С старун |
старунок ▶ |
|
Стару́н, на́, м. Разсуждающій какъ старикъ. Найпаче про старунів, що люблять старувать, кажуть: вони не так старі, як давні. Ном. № 8645.
| ◀ старук | Словарь української мови Борис Грінченко С старун |
старунок ▶ |
|
Словарь української мови — С
старун
Борис Грінченко
1924
Стару́н, на́, м. Разсуждающій какъ старикъ. Найпаче про старунів, що люблять старувать, кажуть: вони не так старі, як давні. Ном. № 8645.