Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/старун

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
С
старун
Берлін: Українське слово, 1924

Стару́н, на́, м. Разсуждающій какъ старикъ. Найпаче про старунів, що люблять старувать, кажуть: вони не так старі, як давні. Ном. № 8645.