Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/старчиха

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
С
старчиха
Берлін: Українське слово, 1924

Старчи́ха, хи, ж. Нищая. Донесуть люде, що прибула якась старчиха. Рудч. Ск. I. 83. Ум. Старчи́шка. Старчишка впросилась ночувать. Грин. II. 177.