Словарь української мови (1924)/старшинування
| ◀ старшинник | Словарь української мови С старшинування |
старшинувати ▶ |
|
Старшинува́ння, ня, с. Начальствованіе. О неситая жадоба старшинування! Тепер то я побачив тебе в вічі. Гнешся ти перед усякою поганню в дугу, аби тільки верховодити над иншими. К. ЧР. 187.