Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/старість

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
С
старість
Берлін: Українське слово, 1924

Ста́рість, рости, ж. Старость. Старість не прийде з добром: коли не з кашлем, то з горбом. Ном. № 13954. Старість не радість. Ном.