Словарь української мови (1924)/старітися
Зовнішній вигляд
◀ старіти | Словарь української мови С старітися |
старка ▶ |
|
Ста́рітися, ріюся, єшся, гл. Стариться. Тяжко дітей годувати у безверхій хаті, а ще гірше старітися у білих палатах. Шевч. 99.