Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/стаскати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
С
стаскати
Берлін: Українське слово, 1924

Стаска́ти, ска́ю, єш, гл. Встащить, снести. Стаскав його жид і на ту гору. Мнж. 117.