Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/статечний

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
С
статечний
Берлін: Українське слово, 1924

Стате́чний, а, е. Постоянный, степенный, солидный, порядочный, благоразумный. Єсть багато людей і статечних, і значних, що залицяються на тебе. К. (ЗОЮР. II. 200). Сватай мене, козаченьку, я дівчина статечна. Чуб. V. 223. Маєш ти розум, маєш ти статечний. Грин. III. 672. Держися війська все середнього і козаченька все статечного. Лукаш. 88.