Словарь української мови (1924)/статок

by Борис Грінченко

◀ статніти

Словарь української мови Борис Грінченко С статок

статочний ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Ста́ток, тку, м. 1) Имущество. Шух. I. 106. Св. Л. 277. Нехай отець і матуся мою пригоду козацьку знають, статки-маєтки збувають, великі скарби собірають, головоньку козацьку з тяжкої неволі визволяють. Лукаш. 2) Скотъ. Чуб. III. 230. Перелічив статок, — нема корови. Чуб. II. 230.