Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/статурний

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
С
статурний
Берлін: Українське слово, 1924

Стату́рний, а, е. 1) Стройный. 2) Складный, складно, красиво сдѣланный, имѣющій фасонъ. Мнж. 163, 192.