Словарь української мови (1924)/стегно

by Борис Грінченко

◀ стегнище

Словарь української мови Борис Грінченко С стегно

стегняниця ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Стегно́, на́, с. 1) Ляшка. Котл. Ен. VI. 71. Также у вола. Рудч. Чп. 254. Не показуй чоловіку стегна. Ном. № 9156. 2) Часть терлиці. (См.). Шух. I. 147. Ум. Стеге́нце. Рудч. Ск. II. 5. Ув. Стегни́ще, стегня́ка. Ном. стр. 303, № 468. Писала писака: хто прочитає, тому стегняка. Ном. № 6081.