Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/стеклий

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
С
стеклий
Берлін: Українське слово, 1924

Сте́клий, а, е. 1) Плотный. Вільшина, то вона мнягка, а от берестина, то це дерево стекле. Слов. Д. Эварн. 2) О деревѣ или иномъ стеблистомъ растеніи, растущемъ въ густой заросли: тонкій и высокій. Волын. г.