Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/стелити

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
С
стелити
Берлін: Українське слово, 1924

Стели́ти, лю́, леш, гл. Стлать. Білу постіль стелила, сама ся спати ложила. Чуб. V. 98.