Словарь української мови (1924)/стелюга
Зовнішній вигляд
◀ стельмашня | Словарь української мови С стелюга |
стеля ▶ |
|
Стелю́га, ги, ж. 1) Станокъ для навода спицъ въ ободъ. Сум. у. 2) мн. Козлы для продольной распилки бревенъ на доски и пластины.