Словарь української мови (1924)/стемніти
| ◀ стемнілий | Словарь української мови С стемніти |
стенатися ▶ |
|
Стемні́ти, ні́ю, єш, гл. Стемнѣть, потемнѣть. Стемніє світ і загурчить дощ об землю. МВ. (О. 1862. III. 42). Вже на морі чайок двісті, аж море стемніло. Мет. 374.