Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/степний

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
С
степний
Берлін: Українське слово, 1924

Сте́пний, а, е. Способный, умѣющій. Моя ще цицьку тіки сце, а їсти не степна. Канев. у.