Словарь української мови (1924)/степок
| ◀ степовничий | Словарь української мови С степок |
степучий ▶ |
|
Степо́к, пка́, м. 1) Ум. отъ степ. Сим. 202. 2) Названіе вола дикаго нрава. КС. 1898. VII. 47.
| ◀ степовничий | Словарь української мови Борис Грінченко С степок |
степучий ▶ |
|
Словарь української мови — С
степок
Борис Грінченко
1924
Степо́к, пка́, м. 1) Ум. отъ степ. Сим. 202. 2) Названіе вола дикаго нрава. КС. 1898. VII. 47.