Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/степір

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
С
степір
Берлін: Українське слово, 1924

Степі́р, ра́, м. Отростокъ показавшихся изъ земли растеній (лука, хлѣбныхъ злаковъ). НВолын. у.