Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/стерво

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
С
стерво
Берлін: Українське слово, 1924

Сте́рво, ва, с. Падаль. Лежить собака на стерві; і сама не буде їсти і другому не дасть. Ном. № 4824. 2) Брань. Стерво жінка не злюбила. Чуб. V. 668.