Словарь української мови (1924)/стерпіти

by Борис Грінченко

◀ стернястий

Словарь української мови Борис Грінченко С стерпіти

стерти ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Сте́рпіти, плю, пиш, гл. 1) Утерпѣть, вытерпѣть. Донька не стерпіла, борзо прилетіла. Гол. I. 195. 2) Вынести, перенести. Хто в біді біду стерпить, а хто в гаразді, — щоб ніколи біди не знав. Ном. № 2153. Кривоніс не стерпів такої одповіді. Стор. М. Пр. 137.