Словарь української мови (1924)/стеряти
| ◀ стерчати | Словарь української мови С стеряти |
стерятися ▶ |
|
Стеря́ти, ря́ю, єш, гл. 1) Издержать, утратить. Багато я стеряла на базарі, — накупила всячини. Новомоск. у. Коли вмірати, то вмірати, то все треба день стеряти. Ном. № 4269. 2) — дити́ну. Имѣть выкидышъ. Відколи я стеряла дитину, мені все гірше та гірше.