Словарь української мови (1924)/стидовище

by Борис Грінченко

◀ стидно

Словарь української мови Борис Грінченко С стидовище

стидов'я ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Стидо́вище, ща, с. Стыдъ, позоръ. К. Дз. 100. Оце стидовище: палець болить, а він валяється цілий день, — от, мов, хворий. Лебед. у. Та, їй Богу, це ж стидовище так робити! Пирят. у.