Словарь української мови (1924)/стинатися

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
С
стинатися
Берлін: Українське слово, 1924

Стина́тися, на́юся, єшся, сов. в. стя́тися, зітну́ся, нешся, гл. Вступать, вступить съ кѣмъ въ борьбу, въ бой, въ споръ, въ тяжбу, сразиться, сцѣпиться. Із ордою Супрун стявся. Нп. Стявся з паном наш писарь. Черк. у. Били.... неприятеля всюди, де тілько стинались. К. ЧР. 311. Не стинайтесь, пани браття, з Наливайком близько. К. Досв. 9. Мася з матір'ю зуб на зуб стинається. Св. Л. 278.