Словарь української мови (1924)/стиратися
| ◀ стирати | Словарь української мови С стиратися |
стирити ▶ |
|
Стира́тися, ра́юся, єшся, сов. в. сте́ртися, зітру́ся, трешся, гл. 1) Стираться, стереться. 2) Истираться, истереться. Було трошки тютюну в кисеті, та стерлося на попіл. Харьк. Зовсім стерся полоз, — от-от треба викидати. Харьк. 3) Сражаться, имѣть стычки. Стали ся ляхи з козаками стиратися. Нп.