Словарь української мови (1924)/стискати
| ◀ стискання | Словарь української мови С стискати |
стискатися ▶ |
|
Стиска́ти, ка́ю, єш, сов. в. стисну́ти, ну́, неш, гл. 1) Сжимать, сжать, сдавливать, сдавить, стискивать, стиснуть. Мстислав не одного стиснув. Ном. № 724. Нова сукня стиснула їй повне роскішне тіло. Левиц. I. 185. Хто тисне, тому груди стисне. Ном. № 14267. За се́рце стисну́ло. Сжалось сердце. Жа́ль ду́шу стиска́є. Тяжко на душѣ. Нема милого, жаль душу стискає. Чуб. V. 16. 2) Пожимать, пожать (руку). Не стій, доню, з нелюбом, не дай ручку стискати. Чуб. III. 36. Стисну щиро за рученьку, в губки поцілую. Чуб. V. 65. 3) — плечи́ма. Пожимать, пожать плечами. Той пан стиснув плечима. Рудч. Ск. I. 212.