Словарь української мови (1924)/стихати
| ◀ стиха | Словарь української мови С стихати |
стихомиритися ▶ |
|
Стиха́ти, ха́ю, єш, сов. в. сти́хнути, хну, неш, гл. Стихать, стихнуть, утихать, утихнуть, затихать, затихнуть, умолкать, умолкнуть. То стала злая хуртовина по Чорному морю стихати. Макс. Музики стихли. Стор. М. Пр. 82. У селі і в полі усе давно стихло, тільки не стихає в гаю соловейко. Хата 14.