Словарь української мови (1924)/стовбатий
| ◀ стовба | Словарь української мови С стовбатий |
стовбець ▶ |
|
Стовба́тий, а, е. Имѣющій форму столба. Коси поприлипали до його стовбатої голови. Левиц. I. 133.
| ◀ стовба | Словарь української мови Борис Грінченко С стовбатий |
стовбець ▶ |
|
Словарь української мови — С
стовбатий
Борис Грінченко
1924
Стовба́тий, а, е. Имѣющій форму столба. Коси поприлипали до його стовбатої голови. Левиц. I. 133.