Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/стовпчик

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
С
стовпчик
Берлін: Українське слово, 1924

Сто́впчик, ка, м. 1) Ум. отъ стовп. 2) Часть мережки 1 (см.).