Словарь української мови (1924)/стокмитися

by Борис Грінченко

◀ стокмити

Словарь української мови Борис Грінченко С стокмитися

стоколос ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Стокми́тися, млю́ся, ми́шся, гл. Столковаться, сойтись, условиться. Вх. Уг. 260. Як у заклад ідуть, або стокмляться у продажі, то перебивають таким руки. Ном. № 14062. Стокмився Ярош за коня. НВолын. у.