Словарь української мови (1924)/стопа
| ◀ стоокий | Словарь української мови С стопа |
стопекельний ▶ |
|
Стопа́, пи́, ж. 1) Стопа, ступня, слѣдъ ноги. Тілько ми поминули, — вони (лисиці) тоді повставали да так стопа в стопу і біжать. О. 1861. V. 70. Старий показав мені на дві стопи, висічені на тій скелі. Стор. II. 122. 2) Футъ. Пять стопів глини. Федьк. I. 75.