Словарь української мови (1924)/стопцювати

by Борис Грінченко

◀ стопцьований

Словарь української мови Борис Грінченко С стопцювати

сторгувати ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Стопцюва́ти, цю́ю, єш, гл. Вытоптать, потоптать. Пасли пастухи, а далі пішли у ліс, дивляться: стійло збито коло дуба. І що воно за знак що коло дуба так стопцьовано. О. 1861. V. 67.