Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/стопцювати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
С
стопцювати
Берлін: Українське слово, 1924

Стопцюва́ти, цю́ю, єш, гл. Вытоптать, потоптать. Пасли пастухи, а далі пішли у ліс, дивляться: стійло збито коло дуба. І що воно за знак що коло дуба так стопцьовано. О. 1861. V. 67.