Словарь української мови (1924)/сторожати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
С
сторожати
Берлін: Українське слово, 1924

Сторожа́ти, жа́ю, єш, гл. = Сторожити. А те мені, пане, важко, що з боків та сторожають, а спереду та зустрічають. Чуб. V. 960.