Словарь української мови (1924)/сторожкий

by Борис Грінченко

◀ сторожка

Словарь української мови Борис Грінченко С сторожкий

сторожко ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Сторожки́й, а́, е́. Осторожный; чуткій. К. Бай. 148. Утя сторожка птиця. Греб. 402. Птиця, бач, дуже сторожка. Стор. II. 75. І собаки не держу, такий я сторожкий.... і миш не пробіжить, щоб я не почув. Г. Барв. 193.